Римський акведукт — це інженерна споруда, яка використовувалася в давньому Римі для транспортування води з джерел до міст. Акведук складався з каналів, труб і арок, які дозволяли воді текти по схилах і долинах. Ці системи забезпечували населення чистою водою для пиття, зрошення та інших потреб. Найвідомішими прикладами римських акведуктів є Акведук Понта д'Алькана та Акведук Клаудіуса. Ці споруди демонструють високу майстерність римських інженерів і їхнє розуміння гідравліки. Багато акведуктів збереглися до сьогодні і є важливими історичними пам'ятками.