Римська архітектура — це стиль будівництва, що розвивався в Стародавньому Римі з 6 століття до н.е. до 5 століття н.е. Вона відзначається використанням арок, куполів і колон, що дозволяло створювати великі та міцні споруди. Відомими прикладами є Колізей, Пантеон та Римський форум. Цей стиль архітектури також вплинув на багато наступних епох, зокрема Відродження та неокласицизм. Римляни використовували нові матеріали, такі як бетон, що дозволяло їм реалізовувати амбітні проекти. Римська архітектура стала основою для багатьох сучасних будівельних технік.